Андріана: «Я не така багата, щоб дозволяти собі дешеві речі»
Молода, відома і щаслива, такою усі бачать Андріану. В одній із львівських кав'ярень вона розповідала JeyBeauty як їй це вдалось.
— Як ви стали естрадною виконавицею? Це була мрія Вашого життя?
— Насправді це був доволі довгий шлях, не так все просто і легко як виглядає зі сторони.
Співачкою я хотіла стати ще з малечку, спочатку була музична школа, різні ансамблі, хори, дуети, це не була естрада, це була просто музика, я постійно мріяла про сольні виступи. Такий шанс я отримала на фестивалі «Джерельце» у Кам'янка - Бузьку , де отримала перше місце, з того часу я постійно брала участь у конкурсах та фестивалях.
Згодом почала працювати в музичному об'єднанні «Ліра». Колектив складався з кількох молодих виконавців, серед яких була дочка керівника, для якої це все і було організовано. З часом мені довелось покинути цей проект з невеличким скандалом. Безперечно цей проект багато що мені дав, ми відпрацювали багато концертів, з'явились нові цікаві знайомства, але коли у колективі немає підтримки і взаєморозуміння, а головне, не маєш права голосу, то розумієш що ніякого розвитку твоєї кар'єри не буде. До цього кроку мене підштовхнув мій чоловік, він мене підтримав і почав допомагати у «розкрутці».
Стартом на всю Україну став конкурс «Міс Мюзік». По суті я не хотіла брати в ньому участь, але мама потай від мене подала заявку, коли мені подзвонили з М1 я не могла відмовити і погодилась. Шкода звичайно, що я не перемогла, але безперечно це було хорошою рекламою для мене. За той період з’явилось багато корисних людей, які допомогли мені в майбутньому, після чого почалась активна робота над кліпами.
— Чия ідея зробити акцію «Андріана та друзі – дітям Львівщини» і з якою метою?
— Ідея була моя і організатором в принципі також є я. Головною метою було зробити добре діло, а не «пропіаритись». Довгий час я виношувала думку, що треба зробити якийсь благодійний концерт, щось організувати, і на той час проводилось багато різних акцій та соціальних проектів, мабуть саме це спонукало мене до конкретних дій. Дуже хотілося допомогти хворим діткам, адже я сама мама і дуже трепетно ставлюсь до дітей.
Порадившись з чоловіком ми вирішили зробити акцію, аналогу якої у Львові не було.
Близько 15 виконавців погодились взяти участь, концерт складався з двох частин і тривав близько чотирьох годин.
Частину коштів що було зібрано з концерту ми поділили по дитячих будинках, а левову частку віддано дитячій лікарні «Охмадит». Незважаючи на великий список спонсорів, сума є недостатньою для придбання апарату штучного дихання, і тепер щороку ми проводимо різні акції, щоб довести справу до кінця.
До цієї акції долучилась також Львівська хвиля, була проведена неабияка робота, я дуже вдячна за таку підтримку.
— А до того ви займались вуличною доброчинністю?
— Ну звичайно що так, думаю, що кожна людина в своєму житті робить якісь добрі вчинки. Хтось більше, хтось менше, але робить.
— Хто в житті допомагає Вам? Спонсорів маєте?
— На жаль більшість всього того, що ми робимо, ми тягнемо з чоловіком своїми силами. Є молоді виконавці які знаходять собі спонсора, вміють переконати його так, щоб той погодився надати фінансову підтримку. Ми розраховуємо лише на себе.
Хоча зараз ведуться переговори з меценатами про співпрацю.
Також мені допомагає моя мама, коли ми з чоловіком у роз'їздах вона доглядає за нашим сином, ми з Володею довго її вмовляли переїхати до нас, адже з рідною бабусею дитині буде краще ніж з нянею, тепер вона живе з нами.
— Досягнувши певного успіху у Львові, чому Ви не переїжджаєте до Києва?
— Це для мене дуже важка тема. По-перше, я не дуже хочу жити у Києві, мені так подобається рідне місто! Ми часто їздимо до Києва по роботі, це велике місто, постійний рух, нічого не встигаєш. Якщо порівняти день проведений тут і там, то там втомлюєшся вдвічі більше. Це місто мене просто виснажує, може з часом я і адаптуюсь, але у Львові мені затишніше.
— Хто займається Вашими сценічними костюмами та костюмами балету?
— Балет працює самостійно, і своїми костюмами вони займаються самі. Моїм сценічним одягом займається відомий львівський дизайнер, що працює з багатьма танцюристами нашого міста, це Назар Хітяк. Я вже довгий час з ним співпрацюю, і навіть більшість мого щоденного одягу, це його робота. Більшість ідей є моїми, я просто дивлюсь на тканину і вже знаю, що я хочу.
— Ваші враження від «Lviv fashion week»
— Рівень звичайно був дещо нижчий ніж у Києві, нам треба ще рости і рости. Як би там не було, це є правдою. Але я була приємно здивована, що у Львові відбулась така акція, це є великий плюс для міста, мінусами є самі колекції. Що стосується молодих дизайнерів, то звичайно були деякі цікаві ідеї, але здебільшого колекції мене навіть не вразили. Лише колекція поляків припала мені до душі.
Взагалі я дуже хочу з часом створити свою колекцію одягу. Розумію, що в цю справу треба вкласти дуже багато часу і грошей. На даному етапі життя я не можу цього зробити, бо у всьому має бути повна віддача, зараз в мене є музика.
— Як проводите вільний час?
— Знаєте, вільний час, він не завжди в мене є. Бувають настільки завантажені дні , що коли приходиш додому, думаєш про те, щоб лежати і не рухатись. А після поїздок, то два дні, як мінімум, я не можу нічого робити. Багато відпочиваю, гуляю з сином, люблю сходити до косметолога, на масаж.
— Ви займаєтесь спортом?
— Так, спорт я люблю і активно займаюсь. Регулярно відвідую спортзал, займаюсь фітнесом для тонусу м'язів, а дома лікувальною гімнастикою для хребта.
Взагалі я вважаю, що мені пощастило з тілом, тому що я не відмовляю собі у їжі, часто балую себе смачненьким, і це ніяк не впливає на мою фігуру.
— Як Ви ставитесь до себе?
— Я взагалі дуже самокритична людина і постійно тягнусь до ідеалу, до самовдосконалення. Мені багато що не подобається в собі, постійно працюю над собою, але я безперечно себе люблю і не відмовляю собі у маленьких радощах.
— На 8 березня чим потішили Вас Ваші чоловіки?
— Оскільки синочок тільки почав ходити до дитячого садка, то з допомогою виховательки зробив мені відкриточку з аплікаціями. Це був перший його подарунок.
А чоловік подарував гроші, щоб я придбала все, що мені потрібно. Подарунки отримувати звичайно приємно, але ми вже не зустрічаємось, і в нас інший рівень стосунків. Все набагато простіше, ми розуміємо один одного з півслова.
— Ваші побажання для читачів JeyBeauty
— Любіть себе!
Є така фраза «Я не така багата, щоб дозволяти собі дешеві речі». От тому треба цінувати себе і не відмовляти собі у приємних покупках, догляді за собою. Треба любити себе, і тоді усі тебе любитимуть!
Вікторія Гладишева, для JeyBeauty