В минулому ті часи, коли дівчина в окулярах викликала співчуття оточуючих. Сьогодні із засобу корекції зору вони перетворилися в стильний і модний аксесуар - їх носять навіть ті, у кого ... 
Дискримінація за ознакою статі в корпоративному середовищі - факт, від якого не відхреститися при всьому бажанні. Менеджерами другого сорту традиційно вважаються жінки - особливо коли мо... 
Життя після смерті – так можна назвати другу частину серіалу "Обручка". Ніхто не міг навіть припустити, що історія героїв Олександра Волкова та Юлії Пожидаєвої не закінчи... 
Картопля запечена
Ретельно миємо 10 картоплин середнього розміру, розрізаємо навпіл. Змащуємо деко жиром, кладемо картоплю розрізаною частиною догори, зверху – шматочки са... 
Курортне містечко Балчик - розташований в 40 км на північ від міста Варни, в одному з найзатишніших чорноморських заток,
захищеному мисом Каліакра. Якщо дивитися з моря, то місто чарує с... 
«Красива жінка завжди викликає думку, що у неї хтось є. У підсумку, вона або не дістається нікому, або тому, хто ні на яку думку не здатний взагалі ... ». А чи справді це так...
Світлана Поважук: «Хочу, щоб наша команда працювала лише в режимі очікування»
Нещодавно ми побували у Львові на вулиці Миколайчука, 9, де знаходиться Центр екстремальної медицини та медицини катастроф. Здавалось би, що робота в такій сфері — суто чоловіча справа, та, постукавши у двері диспетчерської, нам відчинила чарівна особа жіночої статі. Після знайомства виявилось, що ми одразу натрапили на потрібну нам людину — анестезіолога-реаніматолога Поважук Світлану Аркадіївну, яка працює в одній з двох бригад медицини катастроф.
Без вагань та з посмішкою вона погодилась дати відповідь на кілька питань від JeyBeauty.
— Світлана Аркадіївна, яка ваша функція у цій бригаді?
— Як я вже казала, я — лікар анестезіолог-реаніматолог. У своїй бригаді я беру провід. Окрім мене є ще два фельдшери і водій.
— Як проходить ваш робочий час?
— Ми — бригада першої черги. Працюємо в режимі очікування — після телефонного дзвінка виїжджаємо за 1-2 хвилини. Тобто в будь-який час завжди напоготові.
— В яких випадках телефонують саме в медицину катастроф?
— До нас звертаються при пожежах, вибухах, автокатастрофах по усій Львівські області. Ми проводимо ряд важких перевозок хворих, які потребують штучної вентиляції чи будь-якої невідкладної допомоги. Також супроводжуємо VIP-мужів. А ще медицина катастроф обслуговує і окремих осіб. Запитаєте, чому? Та тому, що, наприклад, інфаркт Міокарда чи інсульт — це також катастрофа в окремому організмі.
— Якщо ви виконуєте таку нелегку роботу, то, напевно, ваші автомобілі відповідно споряджені?
— Звичайно, наші автомобілі обладнані сучасною апаратурою. У них є кардіо-реанімаційна, дихальна система, кульсоксиметр. Нещодавно отримали сучасні пластикові полегшені дошки для транспортування. Це допомагає підняти потерпілого з практично будь-якої ями чи прірви навіть в горизонтальному положенні.
— Розкажіть будь-ласка про свою кар’єру.
— У минулому я закінчила Львівський державний медичний інститут, факультет педіатрії і працювала дільничним педіатром. Згодом випала нагода побувати на курсах анестезіолога-реаніматолога, які успішно закінчила. З 1990-го до 2006-го працювала на «швидкій».
Та весь період роботи у «швидкій» я мріяла і готувала себе до теперішньої роботи. Тому і в Київ в 2004-му на кваліфікаційні курси їздила. І ось бачите, мої зусилля — не марні. Я досягла поставленої мети.
— Чим вас, жінку, привабила ця робота?
— Я дуже люблю екстремальні ситуації — це моє. Тут ти працюєш на одному подиху, організм стискається в пружину. І це — найцікавіше. Така робота дає мені стимул у житті. Але найбільше усіх нас тішить відсутність роботи — у людей нема біди.
— Чи присутній у вашій роботі командний дух?
— Звичайно, ми працюємо командою, розуміємо один одного без слів. Ви знаєте, ми усі пропускаємо крізь серце, але з холодною головою і без емоцій. На місці катастрофи наша бригада бере на себе основну дію, а це велика відповідальність.
— Напевно від вас багато залежить?
— Звичайно, від якості допомоги залежить життя і одужання потерпілого. Ми зобов’язані створити комфортні умови, зробити все, що необхідно, а в це входить підтримання нормотермії, тобто збереження температури, препарати для підігріву розчинів, які будуть вводитись та багато іншого.
— Світлана Аркадіївна, скажіть, чи вдячна це робота?
— Скажу так: подяка тільки перед собою, командою і Богом. Віддачі зі сторони потерпілих, як такої, немає, навпаки — крім медичної допомоги, ми їм надаємо ще й психологічну.
— А як ви справляєтесь з власним психологічним напруженням після жахливої катастрофи?
— Скажу одне: найкращим лікарем для мене є сон.
— А на жіночу зовнішність така робота якось впливає?
— Валя, зустрічне запитання: на скільки я виглядаю?
— На років 35…
— Ну от, цього року я відсвяткувала своє 50-річчя. Але завдяки цій роботі я почуваюсь і виглядаю на 35. Скоро стану бабусею, ще й молодою!
— Ваше кредо?
— Це так зване «золоте правило»: ніколи не потрібно чекати, щоб хтось зробив першим щось добре, чим більше добра віддаєш, тим більше здобудеш.
— Ну і на завершення ваше побажання для читачів JeyBeauty.
— Бережіть здоров’я, воно найцінніше. І бажаю, щоб наша команда завжди працювала лише в режимі очікування.
Валентина Підлубна, для JeyBeauty
